Вітаю всіх гостей! Данний блог створений для вчителів початкових класів, дбайливих батьків та допитливих учнів. Тут ви зможете знайти дуже багато корисної та цікавої інформаціі!!!! Сподіваюся,що Вам сподобається!!!!


Шановні учні та батьки 3 класу, колеги, користувачі блогу!

3 липня 2015 р.

Про що насправді дитина каже своїм батькам

Що ховається за страшними й несправедливими словами дитини і як їй при цьому допомогти














Про що насправді дитина каже своїм батькам


Дитина не завжди каже те, що думає. Іноді вона використовує «секретний код» і його потрібно розшифрувати. Далі представлений істинний контекст висловлювань вашої дитини .

«Я тебе не люблю, мамо»Справжній сенс: ти зробила щось таке, що викликало в мене величезне засмучення. І незалежно від того, чи була це банальна річ (як, наприклад, заборона на включення телевізора) чи справа стосувалась

небезпечної забави (наприклад, не дозволити дитині лазити по деревах), малюк просто вирішив вас жорстоко покарати, бо сам він відчув себе кепсько. Замість того щоб реагувати емоційно, краще спокійно поясніть, що він не повинен так казати. Поясніть дитині, що насправді її засмутило (найчастіше це ваша заборона), поясніть причину свого рішення. Також було б добре сказати, що не можна використовувати такі слова, тому що вони можуть когось дуже сильно образити. Завдяки цьому дитина навчиться розпізнавати справжню причину своїх емоцій та управляти ними.

«Тому що ти мене не любиш»Справжній сенс: зроби нарешті те, що я хочу! Таким чином дитина хоче маніпулювати вами, тобто розраховує на те, що через виникнення докорів сумління ви нарешті погодитесь і дозволите розмалювати стіни або з'їсти за один раз цілий кілограм морозива. Зізнайтесь, адже іноді ви все-таки даєте слабину. Може, не до такої міри, щоб відразу ж вручити дитині фломастери й олівці чи відерце морозива, але все ж таки ви робите щось подібне. Замість цього краще скажіть, що ви її любите і саме з цієї причини не завжди можете погодитися з усіма її примхами (бо її животик буде боліти від такої кількості з'їденого морозива).

«Я дурепа, я поганий, ніхто мене не любить»Справжній сенс: я відчуваю себе дуже нещасною! Причин, через які дитина іноді використовує такі несподівані (і такі страшні для батьків) заяви, може бути кілька. Найчастіше дитина таким чином хоче звернути на себе увагу мами й тата. Цей метод є дуже ефективним, тому що кожний батько тут же намагається спростувати це твердження дитини (а значить, увагу дитина отримала).

Однак іноді буває так, що малюк, кажучи, що негарний чи дурний, дійсно і справді так уважає. Буває також, що таким чином він хоче нам сказати, що почувається погано й у нього є якісь проблеми. Але оскільки ми не можемо відразу зрозуміти, з якої причини наша дитина використовує такі драматичні заяви, то завжди повинні в першу чергу детально розібратись, у чому суть справи. Спитайте, може, сталося щось погане в дитячому садку (може, якийсь малюк використовував погане формулювання по відношенню до вашої дитини, але в іншому контексті, наприклад, «ти потвора, тому що колупаєшся в носі»). Іноді приводом для критики самого себе є недостатнє розуміння ситуації, невміння пов'язати свої дії з наслідками (найчастіше це відбувається в дітей із СДУГ). У будь-якому випадку, варто порозмовляти з дитиною і спокійно роз'яснити їй все.

«Ти віддаєш перевагу їй, а не мені»Справжній сенс: я страшенно ревную до сестри, негайно обійми мене. Такі слова час від часу вимовляють, напевно, більшість дітей, в яких є брати та сестри. Найчастіше аргументи такого типу дитина використовує тоді, коли її покарали батьки, а її сестра при цьому уникнула покарання. Тоді необхідно пояснити малюку свою поведінку й рішення. Пояснити, чому саме покарали її, а не його брата чи сестру.

Однак якщо дитина часто ревнує, варто врахувати, що насправді вона так не відчуває. Батьки часто вважають, що брати й сестри повинні отримувати все порівну: однакову кількість ласки, їжі, одягу, часу на розваги. Але це не так. Справедливо не означає порівну.

Кожна дитина – це ж інша людина зі своїми індивідуальними й неповторними особливостями (одному потрібно постійно обійматись, інший бажає, щоб ви почитали йому книгу), багато також залежить від віку малюка (увага до маленької дитини відрізняється від уваги до немовляти) та ситуації (хворій дитині треба приділяти більше часу).

Психологи стверджують, що найголовніше – це відчуття самої дитини: якщо вона отримує стільки турботи й у тому вигляді, в якому потребує, навіть якщо брат отримує більше, у дитини не виникає почуття образи та несправедливості. Тому слід уважно придивитись до того, як усе відбувається в наших сім'ях у контексті сказаного.
http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/65/

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...