Ефективні стратегії виховання дітей

Науково обґрунтовані стратегії виховання, запропоновані сучасними дитячими психологами

Ефективні стратегії виховання дітей

Якщо у вас є діти, то ви, мабуть, зацікавлені в пошуку способів взаємодії з ними, здатних створити міцні взаємини, сформувати позитивну поведінку і своєчасно вирішити певні проблеми.

У будь-якому книжковому магазині ви знайдете безліч порад. Однак доволі проблематично розібратись у тому, які з них дійсно ефективні й найбільш удало застосовуються на практиці.


Дитячі психологи поставили за мету визначити кращі стратегії виховання, які би посилались на наукові дослідження, що підтверджують їх ефективність покращення поведінки, зміцнення зв'язків між батьками й дітьми і правильного реагування на проблеми з поведінкою, які виникають.

Наступні сім випробуваних дослідним шляхом стратегій є результатом їхніх професійних пошуків.

1. Дотримуйтесь маркованої похвали. Дослідження показали, що прояви поведінки, на якій акцентують увагу, можна посилювати. Тобто увага до небажаного поводження (часто у вигляді догани чи покарання) посилює прояви такої поведінки. У той же час конкретна маркована похвала бажаної поведінки сприяє її закріпленню та посиленню. Батьки не повинні хвалити без розбору. Але їм слід установити чіткий і зрозумілий зворотний зв'язок з дітьми, указуючи їм, яка саме поведінка їм сподобалась. Маркована похвала завжди визначає нюанси бажаної поведінки й безпосередньо пов'язана з нею в часі.

2. Ігноруйте незначні порушення. Якщо порушення поведінки було незначним і безпечним, проігноруйте його. Ігнорування ситуацій, коли малюк кидає їжу на підлогу або підліток грюкає дверима, й, навпаки, прояв уваги до ситуацій, коли діти в поважному тоні ставлять свої запитання або вербально висловлюють свої емоції, учить їх того, що саме позитивна поведінка – це надійний спосіб привернути до себе увагу.

3. Навчайтесь розвивати свою дитину. Розуміння етапів розвитку дитини, їх особливостей, уразливих моментів і позитивних сторін може допомогти батькам проявити усвідомлену увагу до певних кроків дитини на кожному з цих етапів і похвалити її. Наприклад, знання того, що малюкам чотирирічного віку хотілось би радувати своїх маленьких однолітків, допоможе зробити акцент і похвалити дитину за хорошу поведінку із друзями. У той же час розуміння того, що підлітки зазвичай стурбовані змінами у своєму тілі, своєю зовнішністю і стилем одягу, полегшить процес ігнорування тих моментів, коли вони протягом тривалого часу крутяться перед дзеркалом.

4. Улаштовуйте тайм-аут у напруженому спілкуванні. Короткі та своєчасні перерви дуже ефективні, особливо коли вони є практичним інструментом у виховному процесі батьків, які намагаються моделювати хорошу поведінку та предметно схвалюють її прояви. Збереження спокою (що досить проблематично в момент скоєння негідного вчинку) в поєднанні з маркованою похвалою робить час перерв у напруженому спілкуванні більш ефективним.

5. Приділяйте увагу запобіганню негативних учинків. Слідкуйте за тим, в якому стані перебуває дитина: стомилась вона чи, можливо, голодна. Це може запобігти більшій частині її емоційних криз. Перспективне планування й передбачення можливих проблем поряд з навчанням дитини ефективних стратегій вирішення проблем, що вже виникли, можуть навіть виключити необхідність використання перерв.

6. Дбайте про себе в першу чергу. За даними багатьох досліджень, стресовий стан батьків негативно позначається на їхніх дітях. У середньому 86 % дітей кажуть про те, що стресовий стан батьків їх дуже турбує. Звісно, коли ви занурені у проблеми виховання, перевантажені вимогами на роботі й у житті в цілому, може здатися, що піклуватися про себе практично неможливо. Але все-таки дуже важливо знаходити час для себе: зробити фізичні вправи, зайнятися своїм улюбленим хобі, поспілкуватися з друзями або просто побродити по красивому парку у своє задоволення.

7. Виділіть час для «байдикування». Проведіть час з вашою дитиною (фахівці рекомендують відводити одну годину на тиждень на одну дитину), нічого не роблячи, але перебуваючи з нею разом, діючи з інтересом до неї та висловлюючи позитивні думки й почуття. У цей час не повчайте її, не питайте, не виправляйте її поведінку й не пропонуйте альтернативні можливості. Просто будьте зі своєю дитиною!

Іноді виховання здатне викликати таке відчуття, ніби ви летите в літаку в турбулентність і грозу, а киснева маска випала з ваших рук. Але, як і в літаку, при вихованні дітей важливо зберігати спокій і знову «надіти вашу кисневу маску» саме до того, як ви почнете допомагати своїм дітям. Як тільки ви це зробите, то зможете дати дитині конкретні вказівки, що робити, й висловити безліч позитивних відгуків про хорошу поведінку вашого малюка чи підлітка.