Уникайте неправди
У спілкуванні з дітьми ми , дорослі , часто обманюємо їх неусвідомлено і , як правило , з найкращих спонукань . Наприклад , щоб не засмучувати. Але , на жаль , це якраз той випадок , коли благими намірами вистилається дорога в самому небажаному напрямку . Навіть якщо якийсь час ваш обман буде залишатися непоміченим , рано чи пізно все таємне стає явним. Втім , діти - тонко відчувають і зазвичай досить швидко « чують неправду» . А зустріч з батьківсько. нечесністю для психіки дитини набагато важче , ніж переживання навіть самої поганої новини і самої травмуючої події . Адже батьківська брехня - це зрада з боку найближчих людей , руйнує довіру і почуття безпеки в сім'ї. Не дивно , що , переставши довіряти дорослим , дитина не бачить причин бути чесним з людьми , які її зрадили.
Мовчання - теж брехня
Частіше, ніж обман , дорослі використовують замовчування якихось важливих речей , що стосуються дитини , - знову ж таки з благими намірами або за банальним недомислом . Так , наприклад , їй не повідомляють про смерть когось із близьких чи приховують від неї серйозні проблеми у відносинах між татом і мамою. Ще найпоширенішими є випадки , коли дитину не вважають за потрібне заздалегідь попередити про переїзд , медичну процедуру або ще якісь події , безпосереднім учасником яких їй належить бути . Важливо розуміти , що подібне замовчування , по суті , є тією ж неправдою і сприймається дитиною так само, як і відверта брехня .
Бережіть довіру
Взаємна довіра - це те , на чому будуються здорові відносини в сім'ї. У дітей , які довіряють близьким дорослим , немає причин для брехні. Боязнь викликати у дитини сильні переживання - не привід її обманювати. Завжди можна підібрати потрібні слова , щоб донести до неї правду на доступній мові. Так, не виключено , що це виявиться складніше , ніж промовчати або збрехати , але заради любові до своєї дитини... До речі , не варто перебільшувати страх засмутити дитину негативною інформацією : діти психічно набагато стійкіше дорослих і сприймають її легше , ніж ми того очікуємо . Для дитини найголовніше - відчувати себе в безпеці поряд з дорослими , від яких вона залежить. А для цього необхідно повна довіра - то є впевненість , що ці люди ніколи не підведуть і завжди підтримають.
Перевірте себе
Якщо говорити начистоту , у побоюваннях травмувати дитину тим чи іншим повідомленням куди більше наших власних страхів , ніж безкорисливого батьківського піклування . Тому , піймавши себе на бажанні збрехати дитині або щось приховати від неї , корисно зупинитися і запитати себе : навіщо мені це потрібно? Зазвичай нам важко бути чесними при зіткненні з темами , так чи інакше болючими для нас самих. Ми можемо боятися сильних дитячих емоцій , з якими нам , можливо , доведеться зустрітися , сказавши правду. А буває , що нам просто лінь напружуватися : приділяти час і увагу розмови , шукати відповідні слова або вихід з незручного становища. У такому випадку ми просто йдемо по шляху найменшого опору. Але , якою б не була причина цієї брехні , розплатою за неї завжди буде психічне благополуччя наших дітей. Чи не велика ціна ? Так що , зловивши свою дитину на брехні , не поспішайте її сварити - спершу поспостерігайте за собою.
Лікар - психотерапевт Борис Суворов.Автор: Юлія Ейделькінд
У спілкуванні з дітьми ми , дорослі , часто обманюємо їх неусвідомлено і , як правило , з найкращих спонукань . Наприклад , щоб не засмучувати. Але , на жаль , це якраз той випадок , коли благими намірами вистилається дорога в самому небажаному напрямку . Навіть якщо якийсь час ваш обман буде залишатися непоміченим , рано чи пізно все таємне стає явним. Втім , діти - тонко відчувають і зазвичай досить швидко « чують неправду» . А зустріч з батьківсько. нечесністю для психіки дитини набагато важче , ніж переживання навіть самої поганої новини і самої травмуючої події . Адже батьківська брехня - це зрада з боку найближчих людей , руйнує довіру і почуття безпеки в сім'ї. Не дивно , що , переставши довіряти дорослим , дитина не бачить причин бути чесним з людьми , які її зрадили.
Мовчання - теж брехня
Частіше, ніж обман , дорослі використовують замовчування якихось важливих речей , що стосуються дитини , - знову ж таки з благими намірами або за банальним недомислом . Так , наприклад , їй не повідомляють про смерть когось із близьких чи приховують від неї серйозні проблеми у відносинах між татом і мамою. Ще найпоширенішими є випадки , коли дитину не вважають за потрібне заздалегідь попередити про переїзд , медичну процедуру або ще якісь події , безпосереднім учасником яких їй належить бути . Важливо розуміти , що подібне замовчування , по суті , є тією ж неправдою і сприймається дитиною так само, як і відверта брехня .
Бережіть довіру
Взаємна довіра - це те , на чому будуються здорові відносини в сім'ї. У дітей , які довіряють близьким дорослим , немає причин для брехні. Боязнь викликати у дитини сильні переживання - не привід її обманювати. Завжди можна підібрати потрібні слова , щоб донести до неї правду на доступній мові. Так, не виключено , що це виявиться складніше , ніж промовчати або збрехати , але заради любові до своєї дитини... До речі , не варто перебільшувати страх засмутити дитину негативною інформацією : діти психічно набагато стійкіше дорослих і сприймають її легше , ніж ми того очікуємо . Для дитини найголовніше - відчувати себе в безпеці поряд з дорослими , від яких вона залежить. А для цього необхідно повна довіра - то є впевненість , що ці люди ніколи не підведуть і завжди підтримають.
Перевірте себе
Якщо говорити начистоту , у побоюваннях травмувати дитину тим чи іншим повідомленням куди більше наших власних страхів , ніж безкорисливого батьківського піклування . Тому , піймавши себе на бажанні збрехати дитині або щось приховати від неї , корисно зупинитися і запитати себе : навіщо мені це потрібно? Зазвичай нам важко бути чесними при зіткненні з темами , так чи інакше болючими для нас самих. Ми можемо боятися сильних дитячих емоцій , з якими нам , можливо , доведеться зустрітися , сказавши правду. А буває , що нам просто лінь напружуватися : приділяти час і увагу розмови , шукати відповідні слова або вихід з незручного становища. У такому випадку ми просто йдемо по шляху найменшого опору. Але , якою б не була причина цієї брехні , розплатою за неї завжди буде психічне благополуччя наших дітей. Чи не велика ціна ? Так що , зловивши свою дитину на брехні , не поспішайте її сварити - спершу поспостерігайте за собою.
Лікар - психотерапевт Борис Суворов.Автор: Юлія Ейделькінд
Немає коментарів:
Дописати коментар