Безпечний інтернет

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ  В ІНТЕРНЕТІ

Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Дорослі, не завжди маючи досвід спілкування в мережі, щонайменше, стривожені доступом своїх чад до цієї «темної та страшної мережі». Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.

Сьогодні Інтернетом користується понад чверть населення земної кулі – 1,9 млрд. людей. Середній рівень Інтернет-проникнення у світі наближається до 30%, а в розвинених європейських країнах цей показник досягає 70%. В Україні ця цифра становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. На тлі стабільно високого рівня користування Інтернетом серед дітей віку 11-14 і 15-17 років, також зростає число дітей молодшого віку (6-10 років). У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Виконання наступних пунктів

 допоможе захистити вашу дитину

 під час перебування її в мережі:

7 лютого - День безпеки в інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Воно відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.В 2017 році День безпеки в Інтернеті припадає на 7 лютого.

Шановні  діти , батьки  !!!Для Вас пізнавальна презентація .Прошу передивитися!!!

А ще пізнавальні ролики  про безпеку в інтернеті 

Як допомогти дитині виконати домашнє завдання

Допомагати   дитині з виконанням домашньої роботи зовсім не означає робити замість неї! У даній статті пропонуються десять порад, як батьки можуть найкращим чином допомогти своїй дитині виконати домашнє завдання так, щоб вона ефективно навчалась, отримувала користь зі своїх завдань і приносила зі школи добрі оцінки.

Забезпечте дитині сприятливі умови та надайте необхідні матеріали

Важливо забезпечити дитині спокійний, добре освітлений простір подалі від відволікаючих чинників, а також надати всі необхідні навчальні матеріали – папір, зошити, маркери, ручки й олівці, словники, зручний письмовий стіл і т. п. – усе, що тільки потрібно для того, щоб дитині було зручно й вона могла ефективно виконувати свою домашню роботу. Відразу після школи попросіть дитину переглянути всі завдання й визначити, які підручники та матеріали необхідні для їх виконання. Усі ми раніше, як очманілі, в останній момент мчали в магазин по транспортир, кольоровий папір або повертались у школу по забутий підручник – і нічого смішного в цьому не було! Нехай же в дитини все необхідне буде під рукою.

Визначте персональний простір для кожної дитини

Навіть якщо ваші діти дуже слухняні (як же вам пощастило), вони, імовірно, відволікають один одного під час занять. Спробуйте знайти для кожної дитини своє окреме робоче місце або розплануйте час так, щоб діти спокійного виконували домашні завдання у спеціально відведених місцях. Якщо одна дитина закінчить свою домашню роботу раніше, займіть її читанням або попросіть посидіти спокійно, доки вся сім'я не буде готова до спільного проведення часу у вітальні.

Корисні поради про виховання хлопчиків

Дванадцять порад мамам хлопчиків, які допоможуть грамотно взаємодіяти з ними

Існує безліч порад про розвиток взаємин між матір'ю та донькою, але тема підтримки здорових взаємин між матір'ю та сином дуже складна й менш обговорюється. Прочитавши цю статтю, ви дізнаєтеся, чого слід навчати свого сина з дитинства і як зберегти тісний зв'язок з ним тоді, коли він виросте.

Будьте ласкавою

Батьки, як правило, обмежують свою ніжність стосовно хлопчиків, а дівчаток  купають в любові  й обіймах. Термін «мамин синочок» примушує нас вірити в те, що ніжність і прихильність перешкоджають розвитку мужності у хлопчиків. Але одна з кращих форм виховання, яку ви можете дати своєму сину, – це стати для нього стабільним джерелом обіймів і комфорту, навіть коли він виросте з ясельного віку. Знання того, що його дім і материнські руки – це найбезпечніший притулок, розвиває у хлопчика почуття  впевненість  у собі . У підлітковому віці йому буде потрібно більше особистого простору, але всього одні обійми на день зможуть продемонструвати дитині вашу турботу та допоможуть йому справитися з будь-якими труднощами.

Навчайте хлопчика доброти та поваги

Світ міг би бути більш порядним і добрим. Навчання дітей старомодних правил увічливості  та поваги – це нелегке завдання в наш сповнений турбот і все більш неформальний час. Але з раннього віку привчаючи сина використовувати чарівні слова, піклуватися про маму й тата,

Ефективні прийоми та приклади відповідей, які допоможуть дитині обеззброїти кривдника

Як навчити дітей справлятися із глузуванням

Глузування, кпини, обзивання – один з найбільш неприємних аспектів дорослішання, але істина полягає в тому, що деякі діти отримують образ, насміхань на свою адресу значно більше, ніж повинні були би. Звісно, ми кажемо їм «не звертати уваги» на все це й «не приймати всерйоз», але є діти, які просто не можуть цього зробити. Словесні знущання вражають їх дуже боляче! Хоча ми не можемо заборонити чужим дітям казати неприємні слова на адресу наших власних дітей, але ми у змозі вжити певні заходи, щоби знизити ймовірність того, що наші сини й доньки стануть мішенню для насмішок і словесних образ.

Найкращий спосіб – це навчити дітей реагувати на глузування таким чином, щоб відбити в задираки все бажання знову дражнити їх. При такій великій кількості підлих і злих дітей, які, здається, отримують задоволення від знущань над своїми так званими друзями, стратегії гідних відповідей і реакцій на образи та глузування можуть стати невід'ємною частиною арсеналу навичок спілкування кожної дитини.

Важливі якості, які варто прищепити дитині для плідного та щасливого життя

П'ять основних якостей успішної дитини

Щоби бути успішним у житті, ви повинні бути задоволені собою як особистістю. Оволодіння якостями, описаними у статті, допоможе вашій дитині стати успішною людиною.

Самооцінка та самоповага

Насамперед ваша дитина повинна цінувати себе як особистість. Якщо вона не знає про свою цінність, усе інше вже не має значення. Самоповага – це основа її існування. Самооцінка ж стоїть на другому місці за важливістю. Від того, як ваша дитина цінує власні здібності, буде залежати, як вона буде використовувати їх у подальшому.

Коли ваша дитина дізнається про власну цінність і цінність своїх здібностей, вона зможе розвивати такий підхід, як «можу й роблю». Вона буде відчувати себе здатною та гідною любові. Вона не буде боятись робити помилки, бо зрозуміє, що це природно, адже будь-яка важлива справа так чи інакше містить у собі певний ризик здійснення помилки, і це нормально.

Важливий нюанс: у ранньому віці дитини ви єдина опора, будівничий та охоронець її самооцінки. Коли вона подорослішає, то почне перекладати деякі з перерахованих ролей на своїх однолітків та інших дорослих.

Бажання вчитись
Без бажання та готовності до навчання життя для дитини стане щоденною боротьбою. Діти, які не бажають учитися (справа не тільки в набутті академічних знань), замикаються в собі. У них відсутні соціальні навички, притаманні одноліткам, і часто з часом такі діти стаютьвигнанцями.

Як стати кращими батьками для дитини

Двадцять дев'ять порад батькам, які допоможуть всебічно підійти до виховання дитини

Як стати кращими батьками для дитини
Бути батьками – це прекрасний досвід для будь-якої сімейної пари, але в той же час це й нелегка праця. У житті бувають моменти, коли здається, ніби батьківська місія провалилась. Але всі ці злети й падіння є закономірною частиною «професії» батьків. Перемоги та поразки на цих теренах збагачують батьків досвідом виховання. У даній статті пропонуються ефективні поради, які дійсно допоможуть вам впоратися з найбільш поширеними проблемами процесу виховання дітей.

Здорові відносини між вами та вашою дитиною дійсно важливі, оскільки вони впливають на весь хід її життя. Якщо в дитини добрі стосунки з батьками, то вона довіряє їм, поважає і слухається їх. І навпаки, якщо в дитини напружені відносини з батьками, вона, швидше за все, буде ігнорувати їх думку й перестане їм довіряти.

Двадцять дев'ять кращих порад для батьків
Предмет виховання дітей вивчений досить добре. Однак стандартних правил виховання не існує так само, як не існує універсальних критеріїв визначення зразкових батьків. Проте постійний процес пізнання та покращення навичок виховання ще нікому не принесли шкоди.

Вивчіть запропоновані поради про виховання, і вони допоможуть вам у складних ситуаціях, які неминуче трапляються у виховному процесі.

1. Ваша дитина – ваша гордість

Ви повинні бути вдячними долі за свою дитину. Ви повинні розуміти, що у світі багато людей, у яких немає можливості відчувати таке щастя. Вони готові все віддати за надію стати батьками. Тому будьте щасливими від того, що Бог зробив вам такий чудовий подарунок. Відчуйте себе щасливчиком і нехай ваша дитина відчуває те ж саме. Ніколи не нарікайте на дитину й не дозволяйте їй переживати подібні почуття.

2. Ніколи не порівнюйте свою дитину з ким-небудь

Порівнювати свою дитину з ким-небудь – це злочин, друзі це, рідні чи двоюрідні брати й сестри, а також її однолітки. Треба розуміти, що кожна дитина унікальна й особлива. У кожної дитини свої мрії та амбіції, і обов'язок батьків поважати прагнення своїх дітей. Якщо до однієї дитини ставляться гірше, ніж до іншої, вона поступово стає жертвою комплексу неповноцінності та втрачає впевненість у собі. Тому дуже важливо приймати дітей такими, якими вони є, і нехай вони здійснюють свої мрії так, як хочуть.

Мотивація на навчання – ключ до успіху

Що таке мотивація та як показати дитині, що вчитися – це радість і задоволення

Мотивація на навчання – ключ до успіху

Діти народжуються із природною, просто навіть інстинктивною потребою й бажанням учитись. Малюк із вражаючим завзяттям після кожного падіння підводиться й робить спробу знову і знову, доки нарешті не здійснить свій перший самостійний крок. Кожний уперше вимовлений склад викликає в нього величезну радість і потребу невтомного повторення, безперервного вдосконалення відтвореного звуку. Отримання нових навичок є джерелом великої радості й самозадоволення. На жаль, цей природний дар найчастіше зникає разом з розвитком дитини. Чому ж так відбувається? Невже немає можливості підтримувати це непереборне прагнення до отримання знань і цінних навичок?

Що таке мотивація?

Психологи стверджують, що мотивація значною мірою формується разом з розвитком людини. Це означає, що ми можемо навчитись відповідним чином мотивувати своє ставлення до певної дії, наприклад, до навчання, а також можемо навчити цього наших дітей. Однак перш ніж ми перейдемо до питання, як це робити, слід замислитись над тим, що ж таке мотивація і яку роль вона відіграє в нашому житті.

Сім порад, які допоможуть батькам виростити впевнену, сповнену самоповаги людину

Як підвищити самооцінку своєї дитини

Людині складно підтримувати здорову самооцінку, але особливо це складно зробити батькам, які проводять більшу частину свого часу в турботах про безпеку та щастя своєї сім'ї. Однак експерти стверджують, що здорова самооцінка батьків безпосередньо впливає на самооцінку дитини. Тому, моделюючи її, ви навчите свого сина чи доньку добре себе розуміти й відчувати.

Дослідження також показали, що діти, які перебувають у гармонії із самими собою, більш успішні у школі. Хочете дізнатися, як можна допомогти своїй дитині підняти самооцінку? Далі пропонується сім порад, які стануть вам ефективними помічниками в цій важливій справі.

• Пам'ятайте, що всі ми робимо помилки. Важливо пам'ятати, що ніхто не досконалий. Коли ви вимагаєте від своїх дітей досконалості, це викликає в них тривогу й депресію. Вони відчувають, що ніколи не зможуть досягти таких висот. Установіть у своїй родині нове правило: важливіше намагатися стати достатньо хорошим, аніж прагнути ідеальності і, не досягнувши її, почувати себе кепсько.
• Зверніть увагу на те, що говорите. Будьте уважні до того, що ви кажете у присутності ваших дітей. Негативні коментарі, вимовлені вами про себе, діти запам'ятають і потім будуть відтворювати їх, але вже на свою адресу. Коли ваші діти знаходяться поруч, завжди кажіть про себе доброзичливо (й за їх відсутності також будьте привітними із собою).

Як навчити дитину бути відповідальною

Поради батькам про те, як допомогти дітям припинити виправдовуватись і звинувачувати інших людей

Як навчити дитину бути відповідальною
Зазвичай батьки дуже налякані та стурбовані поганою поведінкою своїх дітей або погіршенням їх успішності у школі, а свій страх вони висловлюють негативним чином, зокрема починають у всьому звинувачувати себе.

Якщо ж проблеми тривають, батьки перекладають провину на інших людей або організації. Вони звинувачують лікарів і вчителів, які не можуть упоратися з їх дитиною. А коли дитина дорослішає, батьки звинувачують її друзів, мікрорайон або музику, яку вона слухає. Коли дитина стає молодою дорослою людиною, вони звинувачують наркотики, алкоголь або низький рівень культури в суспільстві.

Але по-справжньому проблемна ситуація виникає тоді, коли в дитини виявляється серйозний поведінковий розлад – тут уже всі починають звинувачувати один одного. Батьки звинувачують учителя, учитель звинувачує батьків, дитина звинувачує і вчителів, і батьків, і все це відбувається знову і знову. Багато батьків просто грузнуть у всіляких «битвах», які жодним чином не допомагають їх дітям. Звісно, іноді батькам доводиться боротися за те, щоб їх діти отримували найнеобхідніші шкільні послуги.

Але занадто часто батьки використовують ці та інші питання як привід, щоб виправдати відсутність поведінкового або академічного розвитку своєї дитини, це стає їхньою звичкою, від якої неймовірно важко позбутись. Батьки у прямому сенсі стають залежними від обвинувачення інших. Зрештою, легше боротися зі школою, ніж з дитиною, що має поведінковий розлад. Знову ж таки, мова не йде про опір, що йде від школи, який батьки іноді відчувають, або про те, щоб мінімізувати вимоги до неї. Батькам просто важливо пам'ятати, що треба зосередити свою увагу на самій дитині!

Як покращити успішність дитини у школі

Десять способів, які допоможуть батькам мотивувати дитину на якісно краще навчання

Як покращити успішність дитини у школі

Успішність вашої дитини падає з року в рік або вона отримує лише середні оцінки, хоча, на вашу думку, могла би претендувати на вищий бал? Знаючи її здібності, ви впевнені, що вона може бути більш успішною у школі. І це не дає вам спокою, адже ви розумієте, як важливо добре вчитися зараз, щоби потім вступити в університет або просто гідно закінчити школу. Ви переживаєте, сваритесь і дорікаєте їй за лінь, відсутність мотивації й безвідповідальність. Ви просто не розумієте, чому дитині настільки нецікаво вчитись, і придумуєте різні способи додаткової мотивації. Але найчастіше ситуація не покращується, а стає лише гірше.

Прогресивний і авторитетний стиль виховання люблячої і соціально активної дитини

Позитивне виховання - ключ до здоров'я

Кожен хоче бути позитивним батьком чи матір'ю. Але що це означає? З урахуванням впливу результатів досліджень у новій науковій сфері - позитивній психології, поняття «позитивне виховання» стає все більш і більш застосовуваним явищем в батьківській практиці. Простіше кажучи, позитивною виховною поведінкою є така, яка живить розвиток дітей за допомогою їх основних здібностей. Замість того щоб зосереджувати свою увагу на слабких місцях і «дефіцитних» сторонах дитини, позитивне виховання пропонує зробити акцент і звернути люблячу увагу на формування сильних сторін і стійкості у дитини.



Позитивне виховання в дії

Із багатьох способів, що використовуються в сфері позитивного виховання дітей, ви можете вибрати для себе два найосновніших: бути позитивним прикладом для наслідування, і допомагати їм повірити в себе. Давайте з вами глибше зануримося в обидва.

5 способів бути позитивним прикладом

Тим, як батьки живуть своїм власним життям і роблять «правильні речі», вони чинять глибокий і сильний вплив на своїх дітей, навіть коли здається, що ніхто не бачить. Адже діти вчаться тому, як потрібно вирішувати проблеми і критично мислити про навколишній світ, в першу чергу, спостерігаючи за своїми батьками.

Одними з ключових способів, за допомогою яких поведінка батьків може служити зразковою моделлю для дитини, є наступні:

1. Керуйте своїм гнівом. Гнів є одним з найбільших блоків, що перешкоджають важливим людським взаєминам. Коли дорослі діють імпульсивно, кричать один на одного або мстять, діти дуже ймовірно наслідуватимуть їх приклад. Така поведінка може призвести радше до буллінгу в школі (знущанням над іншими дітьми), але ніяк не до розвитку в них навичок саморегуляції - здатності зупинити або стримати дію, а не вести себе імпульсивно.

Десять мотиваційних порад для батьків, що здатні пробудити в дитині бажання навчатися

Як мотивувати дитину до навчання після канікул

Зовсім скоро пролунає шкільний дзвінок, але чи готова ваша дитина до наступного навчального року з контрольними роботами, творами, іспитами? Після довгого, неквапливого літа деякі діти потребують додаткового стимулу, щоб знову захотіти піти до школи, передчуваючи щось нове і цікаве. Ви можете заохотити дитину і зробити це у цікавій формі! Скористайтеся наступними десятьма мотиваційними порадами щодо навчання учнів, і ви неодмінно надихнете дитину на нові звершення.

Просто запитайте! Запитайте у дитини, що її може захопити і зацікавити, а також про існуючі, на її погляд, перешкоди. Будьте готові приділити достатньо часу, щоб дійсно вислухати її до кінця. Нехай дитина розповість, що в школі приваблює найбільше та викликає особливий інтерес. Зверніть на це увагу.

Проведіть «аукціон». Придбайте найпотрібніше шкільне приладдя: барвисті ручки, олівці, яскраві та незвичайні пенали, зошити з малюнками відомих і популярних серед дітей мультфільмів. Запросіть однокласників вашої дитини на ігровий «аукціон», на якому діти, використовуючи іграшкові гроші, зможуть брати участь в торгах і купувати ті речі , які найбільше сподобалися, щоб потім наповнити ними свій шкільний рюкзак.

Інтегруйте в життя дитини поп-культуру. Ознайомтеся з майбутньою навчальною програмою вашої дитини, рекомендованим списком літератури, який потрібно прочитати, цікавими темами, що будуть вивчати на уроках. Дізнайтеся: можливо, деякі художні твори були адаптовані кінематографами або шкільні предмети представлені в програмах на телебаченні (наприклад, ви можете подивитися науково-популярну передачу «Руйнівники легенд»). Придумайте розваги, як доповнення, до основного навчання дитини.

Відображайте діалог. Використовуйте спеціальну білу дошку або панель вашого холодильника, щоб поставити дитині запитання чи записати підбадьорливе і надихаюче висловлювання про перший тиждень нового навчального року. Напишіть, наприклад, так: «Ти познайомишся з новими однокласниками!» або запитайте його: «Хвилюєшся, що у тебе буде новий учитель?». У будь-який час ваша дитина може підійти до цієї дошки або панелі та написати відповідь, висловивши свої почуття, побоювання та хвилювання.

Інтер'єр дитячої кімнати. Нові образи стимулюють дітей, так чому б вам не оновити оформлення кімнати вашого учня? Змініть дизайн кімнати,переставте меблі та прикрасьте робоче місце пізнавальними наклейками на стіні, новим календарем або журнальним плакатом з його улюбленими музикантами.

Сприяйте позитивному настрою. Згадайте про шкільні досягнення дитини в минулому навчальному році: високі оцінки, призи на конкурсах або медалі за перемогу на спортивних змаганнях. Сконцентруйте свою увагу на її попередніх досягненнях, щоб пробудити бажання досягти успіху в новому навчальному році.

Дослідіть актуальні проблеми. Поговоріть з дитиною про нинішній стан школи. Наприклад, запитайте: «Кажуть, пропонують зменшити порції в їдальні та вилучити деякі продукти з меню?.. Чи вистачає у вас комп'ютерів?.. Яке освітлення у вашому класі?». Попросіть дитину висловити свою думку на різні нагальні проблеми, не лише особисті, а й ті, які стосуються школи. Бажано, щоб їй не захотілося залишитися осторонь, а взяти участь у позаурочних заходах і посильно допомогти школі.

Створіть «дерево досягнень». Придумайте «дерево досягнень», на яке ви зможете прикріплювати і демонструвати досягнення своєї дитини. Намалюйте на аркуші ватману дерево з численними коричневими гілками і виріжте жменьку «листя» з кольорового зеленого паперу. Кожного разу, коли дитина буде відчувати, що в процесі навчання вона чогось досягла, наприклад, успішно виступила на репетиції чи змогла вирішити складну геометричну задачу, вона може записати це на листочок і прикріпити на дерево. До кінця першого семестру його дерево буде схоже на вражаючу густу, пишну крону!

Десять висловлювань, здатних зіграти позитивну роль у становленні дитини

Найпотужніші висловлювання батьків

У недавньому широкомасштабному дослідженні батькам був запропонований список з десяти навичок і разом з ним поставлене таке запитання: «Які з цих навичок є найбільш важливими для успішного життя дитини в умовах сучасного світу?». Переможцем, безумовно, стало спілкування. Фактично, крім того, що воно було вибрано як найважливіша навичка, воно змістило традиційних фаворитів, таких як читання, письмо, робота в команді й логіка.

Можливо, це й не дивно, ураховуючи те, що наш сьогоднішній світ стрімко розвивається й неймовірно пов'язаний завдяки комунікативним технологіям. І, тим не менше, батьки часто не усвідомлюють, яку величезну роль вони відіграють у навчанні та зміцненні цієї навички.

Ефективна розмова – тобто що ви кажете, як ви це кажете й коли – це один з найбільш дієвих інструментів сучасних батьків для побудови міцних, значущих і конструктивних відносин зі своїми дітьми.

Батькам необхідно контролювати, що вони кажуть і як вони це роблять. Адже негативні коментарі часто можуть набувати форму розмови, імовірний результат якої ми не усвідомлюємо і не передбачаємо, тому дуже важливо убезпечити дітей від можливих наслідків. Пам'ятайте про те, що ваші розмови та слова створюють вашу сьогоднішню реальність, ваше майбутнє й ваші відносини.

Те, що ви говорите (або не говорите), безпосередньо визначає ваші стосунки. Розмови, які оточують ваших дітей і мають для них першорядне значення, – ваші розмови! Не має значення, розмовляєте ви при цьому зі своїми дітьми безпосередньо чи спілкуєтеся з іншими людьми в їх присутності. Тільки вам під силу вплинути на їх якість і змінити, якщо це необхідно.

Ви можете спробувати скористатися списком з десяти найбільш потужних висловів, який наводиться далі, і почати використовувати кожний з них у спілкуванні зі своїми дітьми вже сьогодні.

«Ти мені подобаєшся!». Така заява відрізняється від слів «Я тебе люблю». У ній алегорично міститься таке: «Мені подобається, хто ти є як людина, як особистість». У своєму спілкуванні з дитиною обов'язково використовуйте обидва ці твердження.

«Ти швидко вчишся». Навчання – це природно. Маленькі діти просто неперевершені в ньому. Навчання для них гра, а гра – це навчання. Те, що ви скажете їм у ранньому віці, вплине на те, як вони будуть ставитись до навчання у своєму подальшому житті, коли воно потребуватиме від них значно більших зусиль і праці, а можливо, навіть носитиме відтінок фрустрації.

Поради батькам про те, як убезпечити дітей у випадку зустрічі з незнайомими людьми

Як навчити дитину бути обережною

Кожний з нас неодмінно застерігає свою дитину, щоб та трималась подалі від незнайомих людей, та чи розтлумачуємо ми дітям, що стоїть за цими словами? Напевно, ні. Тож на що звернути увагу і як навчити дитину бути обережною?

Діти часто оцінюють людей за їх зовнішнім виглядом. Той, хто виглядає красиво, сприймається ними як «гарний», неохайна ж людина здається «поганою». Проведіть невеликий експеримент: попросіть дитину уявити собі когось непривабливого, брудного, розпатланого, і нехай малюк розповість вам про те, що він думає про цю людину, а потім попросіть, щоб дитина уявила собі людину симпатичну, добре одягнену, причесану, і поспостерігайте, як зміниться сприйняття цього незнайомця в очах вашого малюка.

Після цього поясніть дитині, що брудна людина може бути бездомною і просто не має можливості виглядати інакше. Вона може бути доброю й навіть шляхетною людиною, яка за певних причин опинилась у біді, але її зовнішність лякає нас і змушує триматись подалі від неї. Тим часом люди, які по-справжньому небезпечні, часто привітні й доброзичливі, а їх вік не має жодного значення – це може бути товариський підліток або літній чоловік із зовнішністю доброго і щирого дідуся.

Як створити довірливі стосунки з дитиною

  

Сім стратегій, які допоможуть батькам зміцнити взаємні довірливі стосунки з дитиною

Як створити довірливі стосунки з дитиною

 Любов іноді дається нелегко, серед її основних принципів – довіра й безпека, які ще треба налагодити. Але якщо вони у стосунках між батьками й дітьми будуть присутні, знаходити вихід зі складних ситуацій буде набагато легше. Довіра, безпека й любов взаємопов'язані, їх по праву можна віднести до трьох складових щасливого сімейного життя і щасливого дитинства ваших дітей. Далі наводяться сім стратегій створення довірливих стосунків з дитиною.

Стратегія № 1: самі практикуйте те, що проповідуєте

Установлення довірливих стосунків з вашою дитиною подібне лідерству. Якщо лідер робить правильні речі, люди, для яких він є провідною й авторитетною особою, будуть слідувати за ним. Якщо ви кажете дитині, що їй корисно їсти овочі, а самі їх не їсте, то ви робите «неправильну річ» і даєте її підсвідомості хибний посил. Будьте не тільки формальним, а й неформальним лідером: впливайте на малюка своїми вчинками, своїми якостями й сприйняттям вас як людини, в якої слова не розходяться зі справами. Вибудовуйте зв'язок між вами й вашою дитиною, практикуючи те, що проповідуєте ви самі.

Що здатне зруйнувати мотивацію дитини

Приховані та явні руйнівники мотивації дітей, їхні прояви та як їх уникнути

Що здатне зруйнувати мотивацію дитини

Мотивація. Спонукання до дії. Причини, за яких ми докладаємо зусилля, долаємо труднощі, прагнемо до того, що нас приваблює. Про мотивацію в житті дорослих написано багато книг. Мотивація є однією з головних турбот керівників, які відповідають за роботу підлеглих. Без неї неможливі успіх і розвиток підприємства. З неї починається будь-яка дія. Відомо, що мотивація має вирішальне значення у зрілому віці. Ну а в житті дітей?

Діти не відрізняються від дорослих у тій мірі, в якій ми звикли думати. Вони теж потребують справжньої мотивації до діяльності, розвитку, боротьби з труднощами, навчання й т. п. Дитині не достатньо наказати, мало доручити що-небудь. Хоча це просто й швидко – використати переваги дорослого і... крикнути: «Роби уроки!». Але дитяча мотивація зароджуэться зовсім не тут. Навпаки, накази, сухі вказівки, команди, тиск – це руйнівники мотивації. Звісно, вони можуть дати бажаний ефект, але тільки на певний час, поверхово, паралельно руйнуючи ту справжню, глибоку й міцну внутрішню мотивацію, завдяки якій дитина, як і дорослий, втягується у працю із власної волі, з бажання або почуття відповідальності.

Використовуючи псевдомотиваційні стратегії, ми руйнуємо реальну мотивацію дитини. Довгостроковий ефект у результаті виявляється контрпродуктивним і протилежним задуманому: замість дитини, яка самостійно дбає про виконання обов'язків, прекрасно розвивається, гідно приймає виклики, ми отримуємо дитину, якій нічого не хочеться. «Якщо я над ним не стою й не контролюю, він усе одно не виконує завдання», – скаржаться батьки. «Здатний, але ледачий», – кажуть учителі. «Усе розуміє, але не має амбіцій, поводиться, як дворічна дитина», – журяться всі навкруги.

«Як мотивувати дітей?» – це питання постає все частіше. А відповідь зовсім поруч. Достатньо щирого заохочення й підтримки, щоби змогла прокинутись їх власна, внутрішня мотивація. І тримайтесь подалі від будь-яких дій, які цю внутрішню мотивацію підштовхують там, де це абсолютно недоречно.

Дітям властиві великий інтерес до світу й допитливість. Їх мотивація на навчання, прийняття викликів, отримання знань і навичок саме й випливає із цієї живої цікавості. Схвалення, прийняття, свобода, повага підтримують і розвивають мотивацію. Проблема в тому, що те, що руйнує мотивацію, часто сприймається нами як те, що її зміцнює. Давайте розглянемо найбільші руйнівники мотивації, щоб не сплутати їх з підтримкою або стимулом, заохоченням, навіть якщо вони, на перший погляд, здаються ефективними.

Руйнівники мотивації

Нагороди. Так, нагороди – це руйнівники внутрішньої мотивації. «Якщо ти зробиш ці завдання з математики, то отримаєш 20 гривень на кишенькові витрати». Така стратегія призводить до того, що дитина починає діяти тільки або в першу чергу заради нагороди. Це як робота виключно заради грошей. Не плутайте однак нагороду з визнанням. Повага й захоплення зусиллями, які дитина докладає для виконання завдання, найбільш доцільні.

Наслідки основних моделей виховання як для дитини, так і для батьків і сім'ї в цілому

Три основних способи виховання дітей

У процесі виховання дітей батьки можуть піти одним із трьох основних шляхів: влади, покірності або діалогу. Розглянемо більш детально кожний з них.

Влада

Цей шлях заснований на переконанні дорослого, що батько все й завжди знає краще за сина чи доньки і, відповідно, завжди правий. Такий батько своєю поведінкою наочно демонструє дитині, хто головний. Дитина при цьому повинна підкоритись його волі, в ідеалі – без обговорення. Найчастіше батько виступає в ролі контролера, судового виконавця, судді, правителя, поліцейського, а іноді й «ката». Таке ставлення може спровокувати в дитини появу почуття бунту, злості, гніву, гіркоти, відчуття несправедливості, образи, приниження. У неї виникає переконання, що батько її не розуміє і, можливо, навіть не любить.

У поведінці дитини можуть з'явитись опір, брехня, покірність, агресія, ворожість, брехливість, лицемірство. Дитина може подумати, наприклад: «Ніхто не рахується з моєю думкою, а тому, те, що я думаю, нічого не варте й навіть безглузде», «Я невдаха, якщо мене треба постійно контролювати, стежити за мною й перевіряти», «Тільки батьки знають, що добре, тож навіщо я повинен напружуватись?! Оскільки вже я не можу бути кращим із кращих, то буду кращим із гірших».

• Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінитися для того, хто не поважає й не рахується з її почуттями; залежність від думки й оцінок інших людей, нездатність до творчого мислення, самостійного вирішення проблем, формування низької самооцінки, зневіра у власних силах.

Ефективні стратегії виховання дітей

Науково обґрунтовані стратегії виховання, запропоновані сучасними дитячими психологами

Ефективні стратегії виховання дітей

Якщо у вас є діти, то ви, мабуть, зацікавлені в пошуку способів взаємодії з ними, здатних створити міцні взаємини, сформувати позитивну поведінку і своєчасно вирішити певні проблеми.

У будь-якому книжковому магазині ви знайдете безліч порад. Однак доволі проблематично розібратись у тому, які з них дійсно ефективні й найбільш удало застосовуються на практиці.

Як зробити навчання дитини ефективним

Шкільна освіта зосереджена на оволодінні гуманітарними й точними науками. На уроках дитина може дізнатись багато нового. Однак про те, як треба вчитись, як підвищувати ефективність навчання і зробити так, щоб усе було простіше й цікавіше, більш запам'ятовувалось і надовго зберігалось у пам'яті, швидше за все, дитина так і не дізнається. Принаймні не у школі.
Тому варто показати дитині, що велике значення має, коли вчитись, в яких умовах, що навчання під акомпанемент телевізора або гучної музики не буде ефективним і що перерви у вивченні нової інформації не менш важливі, ніж час підвищеної концентрації уваги. Але, як показує досвід, найбільш типова стратегія навчання полягає в багаторазовому читанні тексту, спробах запам'ятати його «слово у слово» без глибокого розуміння змісту, у вивченні великої кількості матеріалу за один раз, відсутності повторень і недостатній кількість сну – і це всього лише частина найтиповіших помилок.
То ж як, власне, має виглядати ефективне навчання?
По-перше, необхідно пояснити дитині, що навчання не є процесом відтворення, в якому мова йде тільки про те, щоби «вгризатись» у заданий матеріал. Як показують численні дослідження, чим більше ми вкладаємо у вивчення своєї уяви, чим більше почуттів та емоцій залучається до процесу запам'ятовування, тим ефективніше буде навчання. Участь у процесі навчання уяви призводить до того, що розум запам'ятовує інформацію у двох «кодах» – вербальному й візуальному (образному), що значно підвищує ймовірність запам'ятовування.
Як довів невролог Манфред Спітцер у своїй книзі «Як мозок учиться», надзвичайно важливим питанням є включення у процес навчання емоцій, що суперечить стереотипному поділу на інтелект та емоції і свідчить про їх синергію у процесі пізнання. «Найбільш тривало й міцно зберігається в пам'яті та інформація, яка була отримана в позитивному емоційному контексті», – стверджує вчений. У процесі запам'ятовування дуже корисним інструментом також є так званий ефект «стосовно мене». Він полягає в тому, що легкість запам'ятовування, а також міцність знань тим більше, чим більше засвоюваний матеріал стосується безпосередньо нас самих і нашого досвіду.
Крім активного, багатогранного підходу до навчання варто також познайомити дитину з перевіреними методами, які полегшують запам'ятовування. До них належать різного роду мнемотехніки й карти думок (інтелект-карти/діаграми зв'язків). Запам'ятовування матеріалу, особливо великого за обсягом, складного, який містить багато непов'язаної між собою інформації, може, з одного боку, бути важким і відбивати бажання навчатись, а з іншого – забирати багато часу. У таких випадках бажано застосовувати різні мнемотехніки, вони можуть не тільки прискорити засвоєння інформації, а й нададуть ключ, за допомогою якого дитина легше отримає доступ до інформації в той момент, коли це буде необхідно.
До найбільш відомих мнемотехнік належать:

• метод ланцюжка асоціацій (метод асоціацій), який полягає у створенні історії, в якій слова, що вимагають запам'ятовування, є ключовими елементами сюжетної лінії;

• метод перекриття, що полягає в запам'ятовуванні нової інформації на основі вже наявної;

• метод місць (метод римської кімнати) – ще одна популярна мнемотехніка, яка, як свідчить легенда, застосовувалася ще у Стародавньому Римі; вона полягає у привласненні об'єктам, які підлягають запам’ятовуванню, окремих місць добре відомої вам кімнати;

• метод рими – мнемотехніка, що припускає створення римованих пар слів або навіть невеликих віршів, що містять матеріал для запам'ятовування.

Карта думок (інтелект-карта) – це створена Баррі й Тоні Бьюзенами техніка альтернативного запису інформації, ще один спосіб засвоєння інформації, з яким варто ознайомити вашу дитину. За словами розробників, на відміну від традиційного способу запису – лінійного письма, яке активізує лише ліву півкулю мозку, створення інтелект-карт задіює також і праву півкулю та сприятиме синергічній спільній роботі їх обох, посилюючи ефективність запам'ятовування.
На жаль, як показує крива забування (крива Еббінгауза), уже через день забувається близько 50 % інформації, незалежно від того, якою мірою був засвоєний матеріал. Найбільш ефективним способом фіксування інформації є повтори, регулярність яких значною мірою збільшує шанси міцного запам'ятовування. Оптимально для найкращого запам'ятовування матеріалу повторювати його з такою частотою:

• через 5-10 хвилин після завершення занять;

• через годину;

• через дві доби;

• через тиждень;

• через місяць;

• через півроку.

Ефективне навчання – це не тільки студіювання книг і регулярне повторення матеріалу, а й чинники, які, здавалось би, не мають нічого спільного з навчанням. На продуктивну роботу мозку, як і всього організму, значний вплив мають правильно збалансована дієта й фізична активність. Для того щоб мозок функціонував добре, необхідно підтримувати різноманітність щоденного меню, щоб у ньому було достатньо цільних зернових продуктів, злаків, горіхів, свіжих фруктів і овочів, а також продуктів, багатих жирними кислотами омега-3, таких як лляне масло, лляне насіння, волоські горіхи або насіння іспанської шавлії.
«Ти є те, що ти їси», – казав Гіппократ. Зараз з'являється все більше досліджень, які однозначно вказують на пряму залежність між правильною роботою мозку й харчуванням. Наприклад, з досліджень, проведених в університеті Західного Лондона, видно, що склянка води натще прискорює роботу мозку на 14 %! У свою чергу, дослідження властивостей жирних кислот омега-3, проведені Лоуренсом Дж. Валлеєм, підтверджують їх позитивний вплив на когнітивні функції, включаючи пам'ять, концентрацію уваги, сприйняття й мову.